[Дата размещения новости на сайте 2023-09-04 11:08:00]
Подружжя з Ольгиного про жахи окупації
[ полный текст новости ]
З березня минулого року Херсонщиною прокотилася хвиля окупації. Ворог займав село за селом. Серед них було й Ольгине. Вулицями почали розсікати російські танки. А на подвір’я місцевих з обшуками нерідко приходили непрошені гості. Ця доля не оминула й подружжя Михайла та Тетяни. Після одного з таких візитів чоловік вже прощався з життям, втім дивом вцілів.
«Дніпропетровщина долучилася до ініціативи Президента Володимира Зеленського. За проєктом «Пліч-о-пліч» допомагаємо з відбудовою ввірених нам сіл Херсонщини. Разом з тим прагнемо й підтримати тамтешніх мешканців. Вони пройшли жахи окупації. Це ті спогади, про які не так легко забути. Та вірю, нам це вдасться, тільки-но ми повернемо затишок у їхні будинки», – розповів начальник ОВА Сергій Лисак.
Пан Михайло не вірив у те, що велика війна можлива. Аж доти, поки нога агресора не ступила у його рідне село.
«Ми сиділи на кухні, коли дружина помітила, що хтось ходить у дворі. Я вийшов, а їх п'ятеро. Вони наказали стати на коліна. Відповів, що ніколи цього не зроблю, – пригадує мешканець Ольгиного Михайло. – Спитав, чого це вони тут хазяйнують? А вони про якесь «визволення» торочили. А потім взагалі випулили, що ми тут чи не всі вже двохсоті».
І за мить сам місцевий майже не поплатився життям. Причиною стала знайдена у нього радіостанція. Окупанти запідозрили – через неї чоловік тримає зв'язок з українськими воїнами.
«Кажу – як я міг їм щось передавати, коли світла немає. Це ж ламповий апарат. Та це було марно. Станцію один з них розстріляв. А інший наказав й мене виводити у палісадник. Подумав – ну все, старий, загинеш від рук якихось волоцюг», – поділився Михайло.
В останню мить чоловіка врятувало його посвідчення. У ньому вказано, що службу проходив у радянській армії. Саме через цей факт його й помилували. Вже згодом подружжя виїхало з окупації, а повернувшись додому, жахнулося.
«На подвір’я нам щось прилітало, бо гаражі погоріли, літня кухня. Добряче побило й дім. Частину стіни знесло. Ні вікон, ні дверей. Суцільні руїни. Ми накрили все побите, щоб не розвалилося вціліле, – каже мешканка Ольгиного Тетяна. – Дуже вдячні Дніпропетровщині. Спочатку прийняли нас у Кривому Розі, коли ми тікали від агресора. А зараз допомагають з відбудовою».
Будівельники лагодять оселю сімейної пари вже кілька днів. Загалом у підшефних нашому регіону селах одночасно в роботі десятки об’єктів.
По вопросам размещения, сотрудничества и рекламы обращайтесь:
e-mail: prodnepr@list.ru Администрация сайта не несет ответственности за
размещенную информацию в разделах объявлений и форуме.
