Керамічна галузь України перебуває в складній ситуації. Чимало спеціалістів та майстрів, що працюють з керамікою втратили доступ до основного джерела сировини – глини, поклади якої знаходяться на Донеччині. Сьогодні Міністерство культури України ініціює внести кераміку з Донеччини до культурної спадщини ЮНЕСКО. Але чи зможе вижити галузь та подолати виклики сьогодення?

«Слов’янський напрямок – у нас там сформувалася промислова кераміка й вона має потужності такими хвилями - то підіймається, то опускається залежно від економічного стану країни. Зараз я розумію, що дуже важко усім працювати у цій сфері промисловості. Цей захід, мені здається, це можливість достукатись до більш вищого рівня, щоб зміни якісь були стосовно допомоги підприємцям цієї галузі»,

«Ми маємо гарну зустріч сьогодні. Адже присутні тут і наші партнери з Міністерства реінтеграції, які також переймаються проблемними питаннями керамістів. Можна залучити і комісію при Верховній Раді, яка опікується не лише проблемами переселенців, але й питаннями прифронтових територій та бізнесу. Також можемо залучити стейкхолдерів, щоб отримати підтримку й разом рухати питання подальшого розвитку цієї галузі й вирішення проблем, з якими стикнулися керамісти», - сказала чиновниця. «Для нас, як влади, дуже важливо розуміти, якої підтримки від нас очікують. Я сподіваюся, що буде якесь резюмуюче рішення, яке дозволить сформувати дорожню карту за якою зможемо рухатися, як підприємці, так і ми влада в межах своїх можливостей, щоб був певний результат», - каже Дарія Ступенко заступниця директора Департаменту економіки Донецької ОВА.

На дискусійних панелях щодо проблематики та перспектив галузі прозвучало чимало думок та пропозицій.

Голова Донецької ТПП Максим Ануфрієв сказав, що регіон зараз не можна назвати безпечним для розвитку галузі в тому числі і для керамістів, адже війна триває не два, а 10 років.

«Саме Донецька торгово-промислова палата, напевно, - єдине бізнес-об’єднання, котре працює на Донеччині. Ми розуміємо, що сьогодні більшість керамістів або на паузі, або переміщені й працюють не так, як це було до війни. Кожен день – приліт, ракети, обстріли. Тому дуже важко сьогодні говорити про те, що буде завтра. Але нам потрібно про це говорити. Бо за кожною війною настає мир, і якщо сьогодні ми не будемо говорити про те, як ми будемо відновлювати все, - то і розвитку, на жаль, не буде», - наголосив він.

А віце-президент Дніпропетровської Торгово-промислової палати сказав: «У нашому регіоні дуже потужна ресурсна база. Зокрема, коалін (біла глина) експортується у десятки країн. Є дуже багато великих підприємств різного профілю. У нас є великі підприємства, які виробляють плитку, експортують штучну сантехніку… Тому будемо вчитися у вас, а вам є що подивитися на Дніпропетровщині. Дякую організаторам, що ми можемо у такому форматі з вами зустрітися та попрацювати. Всім бажаю миру, скорішої перемоги та натхнення», - сказав Сергій Кучерявенко.

Форум – це завершальний етап проєкту «Збереження та популяризація керамічної спадщини Донеччини», який реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Зміцнення громадської довіри в Україні" (UCBI). «Напередодні цього заходу в нас був ряд активностей, які ми проводили з нашими партнерами. Наприклад, відбувалися стаді-тури на Дніпропетровщину та Полтавщину, де керамісти мали змогу побачити, як працюють колеги в галузі.

Знайти для себе нові ідеї, можливо, нові підходи у своїй роботі. Також у нас відбувалися конференції, до яких ми долучали представників уряду і презентували можливості для керамістів як з економічної точки зору, так і з точки зору збереження культурної спадщини», - зазначила Леся Круп’як, керівниця проєкту.

Як зазначили організатори, цей проєкт – це спосіб підсвітити проблематику галузі, а також дати можливість керамістам заявити про свої проблеми, бо тільки крок за кроком можна впливати на загальні результати. А сьогодні важливо зберегти галузь, що формувалася в Україні роками.
А митці, в яких кераміка – це справа життя, точно не збираються зупинятися перед труднощами та опускати руки. «Попит на керамічні вироби зростає однозначно. Бо кожен виріб - індивідуальний, живий, в нього своя особливість. І зацікавлення людей керамікою зростає.

Раніше люди купували гончарні вироби, як сувенір, ставили десь на шафу, а зараз активно користуються. Тому нам потрібно робити гарну, якісну довговічну кераміку, яка прослужить довго», - сказав гончар з Полтавщини Ярослав Гончар.

Загалом проєкт тривав чотири місяці і в результаті учасники напрацювали дорожню карту розвитку керамічної галузі.


Вернуться в каталог новостей Днепропетровска и Украины