Днепропетровск, новости, фотостудия, анонсы, выставки, работаобразование, транспорт
НачалоНовостиВакансииVIP-вакансииРезюмеДобавить вакансиюДобавить резюмеПоискСтатьиПартнеры
Поиск:
АфишаОбразованиеОтдых Услуги

Афиша
Статьи сайта
Другие статьи >>>



Чорна діра в серці мегаполісу


Чорна діра в серці мегаполісу

"Брянка", "Петрівка", ПАТ "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Г. І. Петровського "- промисловий гігант Дніпра і України в цьому році відзначає 130 років. Він так досі і залишається провідним підприємством в Україні з виробництва чавуну, сталі і прокату. Він так і залишається одним із найбільших забруднювачів повітря міста Дніпро і води річки Дніпро. «Пєтровка» нині - зона екологічного лиха. Ситуація посилюється в вихідні і святкові дні, бо максимальні кількості викидів припадають саме на такий час. Можливо, це така собі маленька хитрість хазяїв підприємства.

Складність ситуації полягає в тому, що заміри викидів провести вкрай складно, можливо , профільним відомствам треба було би переглянути регламент та процедури замірів. А ще добре було б працівників міністерств та представників влади запросити прогулятись біля шлакового відвалу на Набережній в білих сорочках і підрахувати, за скільки хвилин ці сорочки стануть буро-сірими.

Від Брянки до ДМЗ. Трохи історії.


Брянський завод став першим великим металургійним підприємством Катеринослава і став для того часу містоутворюючим. Але часи йшли, обладнання старіло. Велика частина устаткування була привезена з Німеччини 1945-го року як трофей, воно працює і донині. Більшість будівель заводу, який знаходиться майже в центрі Дніпра, зруйновані або перебувають в занедбаному стані.

петровка_днепр


"Петрівка" довгий час була гордістю дніпровського регіону. Саме завдяки заводу росло і розвивалося місто металургів. І хоча ракетники ПМЗ та КБ "Південне" поступово перетягнули "ковдру" на себе, закріпивши за Дніпром статус космічної столиці України - "Петрівка" довгі роки залишалася "священною коровою" вітчизняної економіки.

Містоутворюючому гігантові готові були пробачити все: і величезну промзону в центрі міста, і густий чорно-помаранчевий дим із закурених труб, який не поспішаючи розсіюється над житловими кварталами, і сірководневий сморід, що спускається на місто переважно ночами. І навіть зростання кількості злоякісних новоутворень і зменшення середньої тривалості життя дніпрян не похитнуло репутацію велетня вітчизняної промисловості.

завод евраз_днепр


 Ціна, якою мешканці Дніпра вимушені платити за перебування заводу Євраз на території міста, велика.
Масштаби викідів забруднювальних речовин в повітря Дніпра від коксохімічного та металургійного виробництва ПАТ «ЄВРАЗ ДМЗ ім. Петровського" таки справді дуже вражають:
- Діоксид азоту (той самий, "червоний" дим з труб) - 682.5 тон в рік;
- Діоксид сірки (смердючий сірководень) - 654 тон в рік;
- оксид вуглецю (чадний газ) - 3345 тон в рік;
- фенол - 7.8 тон в рік
(Дані: «Вісник Прідніпровської державної академии будівництва та архітектури»


Проте життя не стоїть на місці.
Сьогодні все частіше лунають думки про те, що завод-гігант в серці мегаполісу, який претендує на статус бізнес-туристичного центру, що отруює повітря, землю і річку - м'яко кажучи, недоречний. Інвесторам необхідні привабливі в бізнес-розумінні території в межах міста. А вони обнесені застарілим бетонним парканом. Але от питання: чи готові городяни повернутися обличчям до майбутнього і відмовитися від «Легенди, що дає роботу» (на сьогоднішній день тут числиться 5385 співробітників - Ред.) і ілюзорне відчуття захищеності ("немає Петрівки - немає Дніпра")?

   Замість промзони - арт-об'єкт? Світовий досвід вирішення проблеми.

З подібною проблемою зіткнувся свого часу Китай, створивши унікальний арт-проект, знаменитий на весь світ. "Зона мистецтв 798" - арт-зона в північно-східній частині Пекіна на території напівзанедбаного заводу. В 1995 році Пекінська Академія образотворчих мистецтв орендувала в якості майстерень приміщення на території Заводу № 706. Незабаром дуже багато художників стали освоювати занедбану територію. Завод відступив під натиском всенародної любові до даного арт-об'єкту.

петровка_днепр


Цікавий і досвід Канади. Промислова сортувальна станція в центрі міста Вікторія вважалася економічно малорентабельною. Однак після реконструкції територія стала окремим районом для відпочинку, розваг і житла. Сьогодні в "Round House" розташувалися майстерні художників, кафе, ресторани, пивоварні, продуктові магазини, житло та офіси.

петровка_днепр


 Ще одним успішним канадським проектом став Острів Гран-віль в Ванкувері, Канада. Внаслідок реконструкції порт в індустріальному районі перетворився в унікальний парк розваг і освітніх установ.

Найцікавіше, що досвід впровадження «зеленої економіки» є і в самому Дніпрі. Так, "Інтерпайп-Сталь" називають прикладом «зеленої» металургії України. Серед об'єктів підприємства: унікальна замкнута система водопостачання без скиду стоків у водойми, сучасна система газоочистки, дугова піч з шумоізоляцією для захисту працівників заводу і жителів прилеглих районів міста, також там є декілька цікавих арт-об"єктів.

петровка_днепр


Викликає повагу і досвід ПХЗ. На Павлоградському хімічному заводі, на території складів твердого ракетного палива працівники розводять диких звірів з метою моніторингу екологічної ситуації на підприємстві. Тварини були завезені на підприємство із зоопарку. Через кілька років їх чисельність значно збільшилася. Тварини знаходяться не в клітках, а вільно пересуваються по багатогектарній території складів. У так званому. "Зоопарку" Павлоградського хімічного заводу мешкають кабани, олені, американські бізони і коні Пржевальського.

 Досвід редевелопмента застарілих заводів Китаю і Канади може бути впроваджений і у нас. В Дніпрі багато чудових художників і скульпторів, які можуть перетворити промисловий пустир в цікавий об'єкт, який приверне увагу туристів з усіх країн.Було б добре, якби черговий ювілей завод зустрів в новому місці, з новими технологіями і, зрозуміло, з соціально відповідальними власниками. І знаменитий гудок Петрівки буде асоціюватися не з брудним і невиправдано громіздким підприємством, а з передовими «зеленими технологіями».

Жителі Дніпра навіть створили петицію на сайті облради про редевелопмент території навколо застарілого "заводу Петровського" і перетворення його в туристично привабливе місце https://e-petition.dp.gov.ua/petition/?pid=286)

Хоча думки самих городян щодо подальшої долі Петрівки розділилися - багато висловлюються категорично за знесення і рекультивацію застарілого заводу. Але деяка частина городян так і не готова розлучитися з "легендою міста".

Ось невелика частина висловлювань жителів Дніпра про майбутнє заводу:
Андрій Шмельов:
"Згідний на все, що завгодно - аби це був не екологічно брудний завод. Щось, що не буде забруднювати довкілля ".

Євген Пахомов:
 "Там є декілька цікавих старих будівель"

Андрій Шмельов:
"Цікаві будівлі можна залишити, але завод - знести!"

Наталі Васильченко:
Я бачу в майбутньому місто Дніпро квітучим і зеленим. Наприклад, в Горішніх Плавнях завжди дуже добре працювало озеленення міста. Фінансувалося з ПГЗК. Приблизно в такому районі, як той, де в Дніпрі завод, і приблизно на такій же території, – в Горішніх Плавнях – розплідник рослин.

Сергій Воробей:
 "Думаю, там би добре виглядав мікрорайон. Особливо, на місці "Стану-550" - не повинно бути виробництва на березі Дніпра ".

Анатолій Балахнін:
"Територія заводу Євраз ДМЗ дорівнює территорії ще одного міста. Але вона дуже забруднена и не може бути використана для проживання людей, або зони відпочинку. Ідеально вона підійде для енергопарку відновлювальних джерел. Сонячні галявини, вітрильні ліси, навіть аккумуляційні болота. І авжеж, парк регенераційніх проектів".

Василь Марущінець:
 "Хочу бачити чисте поле, рекультивоване, засіяне конюшиною, чи будь-якою травою або деревами, або дендропарк ..."

Марк Дніпров:
 "Хочу бачити високотехнологічне металургійне підприємство. А ще, я думаю що виробництво, яке є зараз - унікальнній об'єкт промислового дизайну XIX сторіччя. Це варто уваги туристів! "


 Росіяни відступають повільно
Бажання городян жити в чистому місті - абсолютно зрозуміле. Але не секрет, що інтереси місцевого населення не є пріоритетом для власника. Від того, наскільки соціально відповідальні бізнес-структури стоять за тим або іншим підприємством - залежить якість життя не тільки співробітників, але часто і всіх жителів даного регіону. Спробуємо розібратися, чи готові власники легендарного заводу з'їхати з насидженого місця або, на худий кінець, "апгрейдити" величезну територію промзони.

Для початку розберемося - хто вони, ці власники?
З відкритих джерел відомо, що ще в кінці 2007 року пакет акцій Дніпропетровського металургійного заводу ім. Петровського придбала міжнародна гірничо-металургійна компанія Євраз.
 Сьогодні найбільшими акціонерами групи є російські олігархи Роман Абрамович, Олександр Абрамов і Олександр Фролов. За даними видання delo.ua, активи були придбані у «дніпропетровських» - колишніх акціонерів Приватбанку.
Ще до недавнього часу евразівцям належали відразу три промислових гіганта в Регіоні: Євраз ДМЗ ("Петрівка"), Євраз Южкокс і Південний ГЗК. Назвати росіян ефективними власниками язик не повертається. Так, за даними українських ЗМІ, ПАТ "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод" завершило 2016 рік зі збитком 1 млрд 091,965 млн грн.
Тож не дивно, що інвестиції в розвиток заводу материнська компанія не виділяла і в більш благополучні роки, пишуть експерти, що вже говорити про військовий час?
 І хоча на офіальному сайті підприємства http://dmz-petrovka.dp.ua/ значиться, що з 2011 року Євраз ДМЗ ім. Петровського сертифікований і застосовує систему екологічного менеджменту відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO-14001: 2004 - експерти стверджують, що Насправді ситуація не така райдужна. На їхню думку, "Євраз ДМЗ" залишається одним з найменш модернізованих підприємств української промисловості. І суто в плані екології, і в плані підходів до модернізації виробництва в цілому.

 Однак сьогодні процес впливу росіян в українському ГМК, на щастя, поступово скорочується.
Так, в жовтні 2016 року «Євраз» уклав контракт з продажу «Євраз Южкокса». А в цьому році росіяни продали криворізький рудник "Суха балка" структурам харківського бізнесмена Олександра Ярославського. Однак, від активів «Петрівки», судячи з усього, росіяни поки що відмовлятися не збираються. Але чекати від них модернізації підприємства і облагородження території - мабуть, не варто.

Зрушити ситуацію з мертвої точки непросто. Але не виключено, що пильну увагу на цю проблему українських ЗМІ і місцевих громадських організацій рано чи пізно спонукає владу розпочати переговори з недобросовісним бізнесом.
Адже Дніпро не став би космічною столицею, якби не навчився вирішувати надскладні завдання.

Тетяна Кулицька.






Комментарии пользователей

Имя, дата Комментарий






Добавить свой комментарий


Ф.И.О.

E-mail:*



Комментарий:

* Ваш e-mail не будет доступен пользователям!


Стань успешным
synevo_girl_240x350

Английский клуб СЭМ. Эффективное обучение английскому языку по методу Ирины Горец

Школа английского и немецкого языков Сергея Пулина в Днепропетровске, pulin













ГлавнаяНовости • • Театральная афиша






По вопросам размещения,
сотрудничества и рекламы обращайтесь:
e-mail: prodnepr@list.ru

Администрация сайта не несет ответственности за размещенную информацию в разделах объявлений и форуме.